Охрана труда. Решаем вопросы. +380957356565

Як врятуватись від отруєння зарином?

Зарин — безбарвна рідина без смаку і запаху, надзвичайно токсична, нервово-паралітичної дії.

Зарин може бути доправленим ворожими бомбами, снарядами чи ракетами. Ушкодження організму може виникнути впродовж однієї хвилини після впливу отрути.

При великіому розливі зарину (понад 200 літрів), коли зарин (GB) використовується як зброя, треба як найшвидше залишити заражену ділянку території у радіусі 1000 метрів.

Якщо таке не вдається, необхідно зменшити проникність зарину в приміщення закривши вентиляційні отвори назовні й ущільнивши шпарини під дверима та навколо вікон мокрими рушниками, вимкніть системи кондиціонування, намагайтеся перебувати в найвищій точці будівлі.

Якщо газ розпилено всередині будинку — вийдіть на свіже повітря, знайдіть безпечне місце, намагайтеся перебувати на височинах, пагорбах,

На протязі дня зарин може розповсюдитися з підвітряної сторони від вибуху на 11+ км.
(«+» означає, що відстань може бути більшою за певних атмосферних умов.)

Оскільки пари зарину важчі за повітря, вони будуть розповсюджуватися по землі, збиратися і залишатися в погано провітрюваних, низовинних або закритих приміщеннях (наприклад, в каналізації, підвалах та ямах).

Треба триматися якомога далі від цих областей. Перебувати проти вітру.

Якщо зарин потрапив на людину? Як врятуватись?

При потраплянні зарину на шкіру негайно витріть та змийте залишки речовини зі своєї шкіри великою кількістю води з милом.

Щойно будете в безпечному місці, зніміть одяг, розрізаючи, а не знімаючи через голову (щоб не торкатись одягом обличчя), покладіть його у пакет і зберігайте подалі від людей і тварин.

Прийміть душ та помийте домашніх тварин із великою кількістю води та мила.

Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

Якщо зарин потрапив в очі, очі подразнені та болять — промийте їх під проточною водою або фізіологічним розчином кімнатної температури протягом 10-15 хвилин.

Якщо зарін потрапив в шлунок — потрібно його промити і випити рідини.

При важкому ураженні — викликати бригаду швидкої допомоги.

Зарин легко поглинається предметами довкілля, цеглою, тканиною і надалі може викликати отруєння. Це збільшує ризик отруєння людей, що залишили зону ураження, але не позбулися забрудненого зарином одягу, особистих речей тощо. За сприятливих погодних умов зарин може перебувати на місцевості у вигляді рідини до 5 діб, його пара є токсичною протягом 20 годин. У зимовий час стійкість зарину зменшується до двох діб.

За концентрацій 0,0002—0,002 мг/л та при його дії протягом 2 хвилин настає легке отруєння яке, однак, веде до втрати працездатності на 4—5 діб і супроводжується звуженням зіниць, пітливістю, утрудненим диханням, збільшенням слиновиділення.
Дія зарину такої ж концентрації протягом 15 хвилин може стати летальною.
Важкі отруєння трапляються за концентрацій 0,005—0,01 мг/л і дії протягом 5 хвилин — вони викликають міоз, судоми м’язів, запаморочення голови, підвищене слиновиділення, а також можуть призвести до смерті.
У разі дії протягом 2—5 хвилин зарину із концентрацією 0,02…0,05 мг/л, людина помирає від зупинки серця вже за 15—20 хвилин.

Дієвим захистом для обличчя, очей та легень від зарину, є фільтрувальний протигаз. Для уникнення сорбції зарину на одязі необхідно використовувати захисні костюми. При потраплянні зарину на шкіру або одяг слід якомога швидше нейтралізувати його, використовуючи індивідуальні протихімічні пакети.

У разі появи симптомів отруєння зарином треба одразу ввести підшкірно або внутрішньом’язово розчини атропіну, афіну чи будаксиму. Введений не пізніше, ніж за 10 хвилин після ураження, засіб здатен нейтралізувати летальну дозу. За потреби треба провести штучне дихання.

Для знезараження предметів, приміщень та одягу придатними є водні розчини лугів, аміаку, пероксиду водню, а також розчин гідроксиламіну у слабко-лужному середовищі.

Як зарин потрапляє в організм людини

Людина може отруїтись, якщо зарин потрапить на шкіру, в очі, або в повітря, яке вдихає, в їжу, яку вживає.
Зарин легко змішується з водою. Людина може отруїтись, доторкнувшись або випивши таку воду.
Одяг, який контактує з парами зарину, небезпечний цими парами також і для інших людей.

Оскільки пари зарину важчі за повітря, вони опускаються в низини і створюють там більшу небезпеку впливу.

Основні симптоми отруєння зарином

нежить
сльозотеча;
звужені зіниці;
біль в очах;
порушення зору;
сильне слиновиділення та пітливість;
кашель;
відчуття скованості в грудях;
пришвидшене дихання;
діарея;
нудота/блювання/біль в животі;
посилене сечовиділення;
сплутаність свідомості;
запаморочення;
слабкість;
головний біль;
сповільнене або пришвидшене серцебиття;
знижений або підвищений артеріальний тиск.

Навіть мікроскопічна крапля зарину, яка потрапить на шкіру, може спричинити пітливість та посмикування м’язів в місці, де відбувся контакт. Якщо людина зазнала високих доз зарину, це може спричинити: втрату свідомості, конвульсії, параліч і навіть зупинку дихання.

Як тільки ви помітили у себе один або кілька з перерахованих вище симптомів — відразу звертайтеся до співробітників ДСНС або військових. У них є протокол дій для таких випадків, вони зможуть надати вам першу допомогу.

Як розпізнати хімічну атаку — чотири головних правила:

Для людини найголовніші симптоми — це звуження зіниць і посмикування м’язів на відкритих ділянках тіла.

Шанс вижити є у всіх.

Чим далі людина від епіцентру вибуху, тим легше симптоми у неї будуть. Єдиний варіант летального результату — опинитися без засобів захисту в місці вибуху.

Тому ще раз повторю інформацію, яка допоможе вижити:

.

Підписуйтесь на наш Телеграм-канал «Перша додомедична допомога», щоб відразу дізнатися про нові публікації або зміни в публікаціях з цієї теми.

Exit mobile version